Будь ласка! Прошу!

1) хотіти, бажати

2) догоджати; давати задоволення; радувати

3) (pass.) діставати (мати) задоволення

4) подобатися

* * *

1) бажати, хотіти

2) догоджати; робити приємність; pass отримувати задоволення

3) подобатися

1. n

1) місце (для сидіння, тж перен.)

2) стілець, лавка, крісло

3) спорт. банка (на човні)

4) юр. місце (крісло) судді

5) читацьке місце (у бібліотеці)

6) сидіння

7) зад, сідниця

8) задній бік, задок

9) місцеперебування

10) юр. місце проживання; місцезнаходження

11) місце (в театрі тощо); квиток

12) місце в парламенті

13) посада, посадове місце

14) маєток; садиба

15) посадка; постава вершника

16) вершник

17) царський трон

18) місце поселення (розселення)

19) точка (місце) на поверхні (чогось)

20) тех. гніздо

21) тех. опорна поверхня; фундамент

22) геол. підошва пласта

2. v

1) садовити, посадити

2) сидіти

3) уміщати, поміщати

4) забезпечувати (обладнувати, устатковувати) стільцями (кріслами)

5) призначати на посаду, забезпечувати місце

6) лагодити (вставляти нове) сидіння

7) розміщатися, розташовуватися

8) поселяти; заселяти (кимсь)

9) установлювати, поміщати

* * *

1) місце ( для сидіння); стілець, лава, крісло

2) сидіння

3) зад, сідниця; задня сторона

4) місцезнаходження; центр; юp. місце проживання; місцезнаходження, місцеперебування

5) місце (у театрі, церкві); квиток; місце в парламенті; місце, посада

6) маєток, садиба

7) посадка, манера сидіти ( на коні); cпopт. сед

8) icт. царський трон

9) icт. місце поселення, розселення (племен, народів)

10) тex. гніздо, сідло ( клапана)

11) тex. опорна поверхня, фундамент

12) гeoл. ґрунт пласта

13) тex. посадка ( точний контакт)

1) саджати, посадити; розсаджувати ( за протоколом); призначати на посаду, забезпечувати місцем

2) уміщати, поміщати; обладнати, забезпечити стільцями, кріслами

3) лагодити, вставляти нове сидіння

4) бути розташованим, знаходитися; коренитися, гніздитися

5) селити, поселяти

6) встановлювати, поміщати

1) просити, прохати

2) поросити (росою)

будь ласка, будь ласкав (будьте ласкаві), коли ласка ваша (твоя), зробіть ласку, спасибі вам. Скажите, -ста, который час - скажіть, будь ласка (будьте ласкаві), котра година.

* * *

изволить бути ласкавим, зволяти, зволити; см. Соизволять. [Ох, вовче братіку, зволь-же нам хоч пісню заспівати (Рудч.). Нащо бог зволив серце дати (Чуб. V)]. Почему не -лите сесть? - чому не ласкаві сісти? Чего -лите? - що зволите сказати (наказати)? Що ваша ласка? Что -лите дать, поблагодарим - що буде ваша ласка дати (що будете ласкаві дати), за те подякуємо. Барин -лил приказать - пан наказали (мн. ч.), дали наказ. Барыня -лит почивать - пані спочивають (мн. ч.). Вы -лите шутить - ви здорові шуткуєте (жартуєте). Как сами -лите знать - як сами, здорові, знаєте. Изволь - будь ласка, зволи. Извольте - будь ласка, зволіте, звольтеся. [Один подасть йому вмивальню срібну, а хто зливальницю, хто утиральник: «Зволіте, ваша честь, прохолодитись» (Куліш)]. -вольте получить - будь ласка візьміть, звольтеся взяти. Изволь, я согласен - гаразд, я згоджуюсь; хай буде так, я згоджуюсь. Не -вольте беспокоиться - прошу вас (будь ласка) - не турбуйтеся.

1) (привлекательность, приятность) любість, милість, любота, утішність; (изящество) гожість; (любезность) люб'язність, ґречність; (благосклонность) ласкавість (- ости), прихилля (-лля); срв.

I. Милый 2 и 3. -лость этого ребёнка всякого поражает - любість (милість, утішність) цієї дитини кожного вражає;

2) (расположение, благоволение, одолжение) ласка, милость (-ти). [Легенди про рай, поруч з ідеєю про божу ласку чи неласку (Л. Укр.). Здобути ласку літературних меценатів (Крим.). Що-день хвалили бога за його милость (Квітка)]. Это для него особенная -лость - це для його (йому) особлива ласка. Он не достоин ваших -тей - він не варт вашої ласки. Что -лость ваша - що ласка (милость) ваша. [Подайте, що милость ваша (Тесл.)]. Монаршая -лость - а) (благоволение) монарша ласка; б) (отличие) відзнака (нагорода) від монарха. Божи[ь]ею -тью, по -ти божи[ь]ей - з ласки божої, ласкою божою. [З ласки божої художник (Єфр.)]. Вашими -тями - з вашої ласки. По вашей -ти - а) (из-за вас) через вас, з вашої причини. [Він німий лежить, холодний з моєї причини (Л. Укр.)]; б) (благодаря вашей доброте) з вашої ласки. [Кажете, що я п'яний? так не з вашої ласки! (Звин.)]. Из -ти, по -ти - з ласки. [Служить з ласки (Номис)]. Жить из -ти у кого - жити з ласки, жити на ласкавому хлібі (поэт. на божій харчі) в кого. [Йому не довелось-би помирати в своєї сестри на ласкавому хлібі (Куліш). В його росло, на божій харчі, за дитину чиєсь байстря (Шевч.)]. Быть в -ти у кого - мати ласку чию, тішитися чиєю ласкою, користуватися з ласки чиєї. Войти, попасть в -лость к кому - підійти (втереться: підбитися) під ласку кому, здобути ласку, здобутися ласки в кого. [Чи підбилась моя Уля своєму батькові під ласку? (Мова)]. Выйти из -ти у кого, лишиться -ти чьей, утратить чьи -ти - втратити ласку (реже ласки, р. п.ед.), загубити ласку чию. [Втратив панську ласку (Куліш). Боїться ласки втратити (Звягельщ.)]. Добиваться, искать -ти у кого - запобігати ласки чиєї или в кого. Добиться чьей -ти, чьих - тей, приобрести, снискать чью -лость - запобіг(ну)ти ласки чиєї или в кого, дістати ласки в кого, здобути, з'єднати ласку чию или в кого. [Тоді цариця запобігне ласки, як нас оддасть йому? (Куліш). Такої ласки дістану і в Параски (Номис). Замість всім з'єднать ласку ти сам станеш ласки негідним (Франко)]. Положиться на чью -лость - спуститися (покластися) на чию ласку. Иметь -лость (сожаление) к кому - зглянутися на кого. Оказывать -лость кому - робити ласку кому; см. Оказывать 2. [Думають, що це вони ласку мені роблять, коли дозволяють працювати на їх (Крим.)]. Оказывать -лости кому, осыпать -тями кого - виявляти велику ласку до кого, дарувати кому свою велику ласку. Не оставить кого своей - тью - не забути (не поминути) кого своєю ласкою, не позбавити кого своєї ласки. Просить - ти у кого - просити ласки (реже милости) в кого. -ти прошу, -ти просим (пожалуйте) - просимо (на милость), милости просимо. Переложить, переменить, сложить гнев на -лость - з[пере]мінити гнів на ласку. Сделайте -лость - а) (явите) зробіть ласку, будьте ласкаві; б) (в ответе на просьбу: пожалуйста) будь ласка, будьте ласкаві, дуже прошу, та прошу. Сделайте -лость кушайте - будьте ласкаві споживайте (їжте);

3) (в обращении, титуле) милость, (зап., полон.) мосц[т]ь (-ц[т]и), (редко) добродійство. Ваша -лость - ваша милость (зап., ваша мосць), ваше добродійство, (фам., устар.) вашець (-ци, ж. р.) вашмосць. [Просимо вашої милости і на обід (Н.-Лев.). Багато пристає на вашу мосць, а инші Коваленка, обстоюють (Грінч.). Якби то, ваше добродійство, ви нам милостиню подали (ЗОЮР. II)].

* * *

1) ми́лість, -лості; (благоволение, расположение) ла́ска

2) (благодеяние; дар) ми́лість, доброді́яння

3) (свойство, качество) редко ми́лість; люб'я́зність, ласка́вість, -вості; уті́шність, -ності

наказувати, виявляти волю, бажати, зволяти НМ, СЛСГ; бӱйӱр будь ласка СБ, К, СГ, СК; бӱйӱр-бӱйӱр будь ласка СБ; бӱйӱр бир татлы шарап зволь солодкого вина СЛ; бӱйӱрӱң будьте ласкаві, пригощайтеся НМ; бӱйӱрӱнӱз ичери прошу ласкаво до хати СГ; не бӱйӱрдӱн? що тобі треба? СГ; пор. буйур-, буйӱр-, буйыр-.

1) молитися

2) благати, прохати

* * *

1) молитися

2) молити, благати

3) просити (у звертанні; як вступне слово); I pray! дуже прошу вас!

приємний, добрий, милий Б, СЛ; ош йӱлӱм моя мила троянда СБ; гӧнӱлӱнӱз ош олур му? чи ви задоволені? СЛ; ичтим, олдум шарош — шинди бана не ош? я випив, напився п'яним — що приємного мені тепер? СГ; ош т'ельдин — сағ ол ласкаво прошу — спасибі (привітання гостеві й відповідь) Г; ош т'ельдин Г-СК, ош д'ельдиниз СГ, СК, ош сефайа т'ельдин Г, СЛ здрастуйте, ласкаво прошу; ош кӱнӱн олсун добрий день СЛ; ош лаф приємні слова СБ; ош т'ириниз заходьте, будь ласка СЛ; ошна т'ет- дивуватися НМ; бен эйи-ош у мене все добре Г.

1) кому что и кого чем - надати кому що, обдарувати, вшанувати кого чим, віджалувати, подарувати, поступити, повінити кому що, наділити кому що. [Цар надав йому дворянство (Звин.)]. -вать кому орден или кого орденом - вшанувати кого орденом, наділити кому орден(а). Срв. Жаловать 2;

2) к кому - відвідати кого, завітати до кого. Добро -вать - просимо, милости просимо, просимо до господи. Прошу -вать ко мне на обед - прошу завітати до мене на обід. Срв. Жаловать 3. -луй, -луйте (благоволи, -лите) - будь ласкав, будьте ласкаві; срв. Пожалуйста. Пожалованный - наданий, віджалуваний, наділений, подарований (срв. Жалованный); вшанований, обдарований чим.

* * *

1) (кого-что чем, кому-чему что - одарить, подарить) подарува́ти (кому-чому що); ( наделить) наділи́ти (кого-що чим); ( о правах) нада́ти (кому-чому що); ( почтить) ушанува́ти (кого-що чим); ( наградить) нагороди́ти (кого-що чим); ( оказать милость) зроби́ти ла́ску (кому)

2)

3) (к кому, куда - посетить), завіта́ти (до кого, куди), відві́дати (кого); ( зайти) зайти́ (до кого)